Стугоніти — Великий тлумачний словник сучасної української мови
СТУГОНІТИ, -нить, недок. 1. Ритмічно стукаючи, ударяючи по чому-небудь, утворювати тривалий шум, гул. // Утворювати глухі звуки із завиванням, гулом (про явища природи). // безос. // Видавати глухі ритмічні звуки (про механізми). // Глухо, безперервно звучати, лунати (про вогнепальну зброю). // Створювати глухі, одноманітні звуки; гриміти. // Бурхливо, з шумом виявляти якийсь рух, силу; бушувати. ** Аж стугонить - уживається для вираження інтенсивності якої-небудь діі. 2. Передавати відгомін, відзвук чого-небудь. 3. Сильно битися, пульсувати (про серце, кров).