Стукати — Великий тлумачний словник сучасної української мови
СТУКАТИ, -аю, -аєш, недои. 1. чим і без додатка. Створювати стук, шум під час ударів, поштовхів, коливань, розривів і т. ін. // 3 силою ударяти, бити по чому-небудь. // Ударяючи в двері, вікно і т. ін., сповіщати про що-небудь, подавати стуком умовний сигнал. // Падаючи або торкаючись, ударяти по чому-небудь (про вітер, дощ і т. ін.). // Те саме, що стрілити1. // перен., розм. Друкувати на друкарській машинці. // перен., розм. Минати, сповнюватися (про вік). 2. Сильно битися, пульсувати внаслідок збудження, переживання і т. ін. (про серце, кров). // безос. 3. жарг. Таємно доносити.