СТУЛИТИ, -йю, -йєш і СТУЛЮВАТИ, -юю, -юєш, недок., СТУЛИТИ, стулю, стулиш, док., перех. 1. Наближаючи впритул одне до одного, щільно з'єднувати (предмети або краї предметів). // З'єднувати докупи частини чого-небудь. // розм. Складати що-небудь розкрите, розгорнуте; закривати. 2. Закривати, змикати (гсои, повіки і т. ін.), заплющувати (очі). // Спричинятися до закривання, змикання (гсо, повік і т. ін.), до заплющування (очей). ** Не стулити [й] очай (повік, бка) - не мати змоги заснути навіть на короткий час. 3. тільки док., перен., розм. Наспіх, недбало зробити що-небудь.
Стулити в інших словниках
| Стулити — Фразеологічний словник української мови |