Ступінчастість — Великий тлумачний словник сучасної української мови

Ступінчастість

СТУПІНЧАСТІСТЬ, -тості, ж. Абстр. ім. до ступінчастий. СТУПІНЧАТИЙ, -а, -є. Те саме, що ступінчастий. СТУПІНЧАТІСТЬ, -тості, ж. Абстр. ім. до ступінчатий. СТУПІНЬ, -пеня, ч. 1. Порівняльна величина, що характеризує розмір, інтенсивність чого-небудь. // Міра вияву чого-небудь. 2. Посада, ранг, звання, чин. // У сполуч. з числ. означає тни чи інший розряд, категорію чого-небудь. ** Науковий

Алфавітний покажчик

А 5203 Б 6596 В 11964 Г 6115 Д 6970 Е 2436 Є 189 Ж 1005 З 11179 И 26 І 1857 Ї 46 Й 180 К 9147 Л 3574 М 6733 Н 10433 О 8300 П 31890 Р 8150 С 13990 Т 6563 У 3853 Ф 3060 Х 2457 Ц 1461 Ч 1940 Ш 2754 Щ 463 Ю 155 Я 544