СТІНКА, -и, ж. 1. Те саме, що стіна. ** ставити до стінки (під стінку) - розстрілювати. Хоч волову об стінку [бий (розбий і т. ін.)] - про неможливість що-небудь зробити, про непереборні перешкоди. [Як] за стінкою жити - жити, тримаючись осторонь від інших людей. 2. Бічна сторона якого-небудь вмістища, порожнистого предмета. // Оболонка, покриття якого-небудь внутрішнього органа, порожнини або клітини рослини. Стінки кровоносних судин. 3. Комплект корпусних меблів (шафи, сервант і т. ін.). 4. Один з прийомів футоольної, хокейної і т. ін. гри, коли гравці шикуються перед воротами плече до плеча, мов би утворюючи стіну, перешкоду. ** розіграти стінку, зіграти в стінку -про один з прийомів у футоолі, хокеї і т. ін., коли послані одним гравцем іншому м'яч або шайба повертаються до нього ж, наче відскочивши від стіни.
