Сук — Великий тлумачний словник сучасної української мови
СУК, -4, ч. 1. Великий відросток, який відгалужується від стовоура дерева. // Частина зрсоаної, зломленої, всохлої і т. ін. гілки, що залишилася на дереві. // Відламок усохлої гілки. 2. Залишок від зрізаного бокового відростка в дошці, колоді.