СУМА, -и, ж. 1. Результат додавання двох або кількох величин. 2. Загальна кількість, сукупність чого-небудь. 3. Певна кількість грошей. Страхова сума. ** у сумі: а) разом, у цілому, у сукупності; б) загальною кількістю. Капітальна сума: а) сума, з якої нараховують проценти; б) сума коштів на банківських рахунках без нарахованих процентів. Номінальна сума векселя - сума, яка підлягає сплаті за векселем без урахування зазначених у тексті векселя відсотків. Підзвітна сума - гроші, видані працівникові підприємства на витрати, пов'язані зі службовими відрядженнями, а також на адміністративно-господарські чи операційні витрати. Пбвна сума векселя - сума, яка підлягає сплаті за векселем з урахуванням вказаних у тексті векселя відсотків. пренумерантна сума -сума, що її сплачують наперед (авансом).
СУМА, -й, ж., заст. Тороа. ** доводити до суми -робити жебраком.
Сума в інших словниках
| Сума — Словник чужомовних слів і термінів |
| Сума — Тлумачний словник української мови |