СУМНИЙ, -А, -А. 1. Який сумує, відчуває сум; якого охопив сум; смутний, журний; прот. веселий. І/ Схильний до суму, журои. // Який виражає сум, журоу; власт. людині, яка сумує. Сумна усмішка. // Пов'язаний зі смертю, трауром; скороотний. 2. Сповнений, прнинятий сумом, тугою, журоою. // у знач. ім. сумна, -ної, ж. Журлива пісня. // Який минає, проходить у журоі; тяжкий, безрадісний. 3. Який викликає, навіває сум. 4. Вартий співчуття, жалю. Сумний випадок. // Який завдає досади; прикрий. //- Непривабливий; жалюгідний. // Недобрий; нікчемний.
Сумний в інших словниках
| Сумний — Тлумачний словник української мови |