СУНУТИСЯ, -нуся, -нешся, недок. 1. Іти, рухатися, пересуватися, перев. повільно або через силу. // Наближатися до кого-, чого-небудь; насуватися. // Відходити, відступати від кого-, чого-небудь. // Рухатися великою масою, безперервним потоком. // Змінювати своє положення в просторі. // перен., рідко. Повільно минати (про час). 2. Соваючись, наближатися до кого-, чого-небудь; підсуватися. 3. Не втримавшись де-небудь, повільно сповзати або скочуватися вниз по похилій поверхні; зсовуватися. // Сповзати, злазити з чого-небудь на землю, підлогу і т. ін. // Посуваючись, переміщатися на певну відстань від кого-, чого-небудь; відсуватися. 4. розм. Намагатися проникнути, потрапити куди-небудь. // Звертатися до кого-небудь проти його бажання, надокучати комусь. // Втручатися в чужі справи. // зневажл. Намагатися досягти певного становища, прагнути стати ким-небудь значущим. 5. Пас. до сунути 1, 2.
СУНУТИСЯ, -нуся, -нашся, док. 1. Кинутися до кого-, чого-небудь. // Ураз побігти, понестися куди-небудь (перев. про багатьох). Ц Спрямувати свій інтерес на кого-, що-небудь. // Потрапити куди-небудь через власну необачність. 2. розм. Прийти, прибути, з'явитися куди-небудь; поткнутися. // у сполуч. з інфін. Спробувати що-небудь зробити. // Зробити спробу влаштуватися куди-небудь працювати, вчитися тощо.
Сунутися в інших словниках
| Сунутися — Фразеологічний словник української мови |