СУПЕРНИК, -а, ч. 1. Тни, хто прагне перемогти, перевершити кого-небудь у чомусь. // Один із учасників спортивного змагання, гри. //- Тни, хто, поряд з іншим, домагається кохання якої-небудь жінки. 2. перен. Тни, хто має однакові з ким-небудь якості, достоїнства, заслуги і т. ін., не поступається перед кимсь.
Суперник в інших словниках
| Суперник — Словник чужомовних слів і термінів |
| Суперник — Тлумачний словник української мови |