Сургуч — Великий тлумачний словник сучасної української мови
СУРГУЧ, -у, ч. Забарвлена тверда смола, віск і т. ін., що легко плавиться й застигає; уживається для опечатування пакетів, посилок, приміщень, закупорювання пляшок тощо.