Сурик — Великий тлумачний словник сучасної української мови
СУРИК, -у, ч. 1. Мінерал, що являє собою оксид Плюмбуму з домішками Феруму, Алюмінію та інших елементів. 2. Природна мінеральна фароа оранжево-червоного або червоно-брунатного кольору. 3. Дрібнокристалічний порошок світло-оранжевого або червоного кольору, що його застосовують для ґрунтування металевих поверхонь, а також при виробництві акумуляторів.