Суєта — Великий тлумачний словник сучасної української мови
СУЄТА, -й, ж. 1. Те, що не становить справжньої цінності, що-небудь мізерне, неважливе; марність. //- Дріб'язкові інтереси, турооти, справи і т. ін. " Суєті ссот - те, що не має ніякого значення, цінності; марнота марнот. 2. рідко. Безладний рух, біганина, клопоти; метушня.