СХИЛИТИ, -яю, -йєш, недок., СХИЛИТИ, схилю, схилиш, док., перех. 1. Змінювати пряме положення чогось на похиле, нагнувши, опустивши його; нахиляти. // на кого — що, над ким — чим, до кого - чого. Опускаючи, наближати або притуляти до кого-, чого-небудь, класти на когось, щось. Схиляти коліна. ** Не схилити волови перед ким - чим, рідше кому, чому - не визнавати себе переможеним, не здаватися кому-, чому-небудь. Схилити волову перед ким - чим і без додатка'. а) виявляти шанобливе ставлення до кого-, чого-небудь, віддавати шану комусь, чомусь, перев. опускаючи голову; б) опускати голову, вітаючись з ким-небудь; в) підкорятися кому-, чому-небудь; погоджуватися з кимсь, чимсь. Схилити чоло (шию) перед ким - чим, рідше кому - чому, а) визнавати себе переможеним, погоджуватися, примирятися з кимсь, чимсь; б) виявляти шанобливе ставлення, шанобливу повагу до кого-, чого-небудь. 2. перен. Навертати, спрямовувати, приваблювати до кого-, чого-небудь. // до чого. Викликати певний настрій, бажання робити те, що названо в додатку. ** Схилити сарце до кого - прихильно поставитися до кого-небудь. 3. до чого і рідко у що, з інфін., перен. Переконувати, умовляти, примушувати робити що-небудь, погоджуватися на щось. 4. із запереч, не, перев. док., перен. Перемогти, підкорити кого-, що-небудь.
