Сягати — Великий тлумачний словник сучасної української мови
СЯГАТИ, -Аю, -Аєш, недок., СЯГНУТИ, -ну, -неш, док., перех. і неперех. 1. Рухаючись, доходити, доїжджати до якого-небудь місця; добиратися кудись. // Поширюючись, доходити до кого-, чого-небудь (про звуки, світло і т. ін.). // Доходити до кого-небудь, ставати відомим, поширюватися (про славу, чутки і т. ін.). // Доторкатися, дотягуватися до чого-небудь. ** сягати в глибочінь віків -брати початок з дуже давніх часів. ПАМ'ять сягає куди - хто-небудь згадує, згадував щось. сягати думкою куди — замислюватися, зосереджуватися сягнистим в думках на чомусь, багато думати про що-не-будь. сягають думки куди — хто-небудь думає про щось, зосереджує свої думки на чомусь. 2. Доходити до якого-небудь рівня, якоїсь межі (про розмір, вагу, кількість і т. ін.). // Доходити до високого або найвищого рівня. 3. Добиваючись, діставати, одержувати бажане, іноді й важкодоступне. 4. Тягнутися, розташовуватися в якому-небудь напрямку. 5. Простягати руку (руки) за чим-небудь. // Спрямовувати, опускати руку (руки) в що-небудь, щоб дістати щось. 6. заст. Робити кроки, стрибки. 7. заст. Бути достатнім для чого-небудь; вистачати. 8. тільки док. Сильно вдарити.