СІДЛЙ, -А, с. 1. Упряж для їзди верхи - сидіння для вершника, яке прикріплюють на спині коня, мула і т. ін. ** Вйбити із сідла кого — позбавити кого-небудь спокою, душевної рівноваги, позбавити сил нормально жити, працювати і т. ін. Вйле-тіти із сідла - втратити керівну посаду. 2. Те саме, що сідловина 1. 3. тех. Назва деталей для насадки, опори чого-небудь. 4. Частина баранячої або телячої туші, що міститься біля нирок. 5. мат. Тип особливої точки диференціального рівняння.
