ТАВРО, -А, с. 1. Мітка, яку випікають на шкірі, рогах чи копитах свійських тварин. // Мітка на тілі людини (звичайно невільника, злочинця тощо). // Особливий знак, помітка на виробі, товарі, що вказує, хто їх зробив, виготовив або кому вони належать; клеймо (у 1 знач.). // з означ, і чого, перен. Ознаки, свідчення чогось (перев. ганебного, принизливого). Накласти тавро. 2. Знаряддя, яким роблять таку мітку; клеймо (у 2 знач.).
Тавро в інших словниках
| Тавро — Тлумачний словник української мови |
| Тавро — Фразеологічний словник української мови |