Тарілка — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ТАРІЛКА, -и, ж. 1. Кругла посудина з широким плескатим дном і низькими вінцями, куди насипають або накладають страву. // чого. Кількість страви, що вміщується в цій посудині. Тарілка борщу. 2. перев. мн. Ударний музичний інструмент у вигляді двох тонких металевих дисків, один із яких звичайно прикріплений до барабана. 3. спец. Назва якої-небудь деталі, що має форму плескатого диска.