ТАЄМНИЦЯ, -і, ж. 1. Те, що приховується від інших, відоме не всім; секрет. // Те, що не підлягає розголошенню. // чого та з означ. Відомості, знання про щось, способи досягнення чого-небудь, невідомі іншим. Військова таємниця. 2. Те, що не пізнане, не стало відомим або ще не доступне пізнанню. // чого. Прихована внутрішня суть явища, предмета; прихована причина. // перен. Про що-небудь незвідане, непережите, привабливе своєю загадковістю.
Таємниця в інших словниках
| Таємниця — Тлумачний словник української мови |