ТАЄМНИЧИЙ, -а, -е. 1. Сповнений таємниць (у 2 знач.); загадковий, невивчений. // Оповитий таємницею (про людину). // у знач. ім. таємниче, ччого, с. Про що-небудь, сповнене таємниць, загадок. 2. Якого не можна збагнути, зрозуміти, осягнути; потнибічний. // Який має чудодійну силу, чудодійні властивості; чарівний. Таємнича сила. 3. Який свідчить про наявність таємниці (у 1 знач.); який містить таємницю. 4. рідко. Те саме, що таімний 1.
