ТЕЗА, -и, ж. 1. Положення, висловлене в книжці, доповіді, статті тощо, правдивість якого треба довести. // Положення, що коротко й чітко формулює основну ідею чого-небудь або провідне завдання, що стоїть перед кимсь. // перев. мн. Коротко сформульовані основні положення доповіді, лекції, статті тощо. 2. лог. Вихідне положення, що вимагає доведення. 3. У філософії Гегеля -вихідний пункт процесу розвитку, перший ступінь тріади.
Теза в інших словниках
| Теза — Тлумачний словник української мови |