ТЕРЕБИТИ, -блю, -биш; мн. тереблять; иедок., перех. 1. Чистити, звільняти від лушпини плоди, овочі; очищати, оббирати. // Звільняти від лушпини, лузги тощо зерно, бобові й т. ін.; лущити. 2. розм. Перебирати пальцями, злегка смикаючи; м'яти. 3. розм., рідко. Те саме, що термбсити 1. 4. вульг., рідко. Те саме, що жарти 1. 5. діал. Тягти, нести щось важке. 6. діал. Торочити.
Теребити в інших словниках
| Теребити — Словник чужомовних слів і термінів |
| Теребити — Фразеологічний словник української мови |