Терезки — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ТЕРЕЗКИ, -ів, мн. Зменш, до терезй. терем, -а, ч. 1. У Київській Русі та феодальній Росії - високий боярський або князівський будинок у вигляді башти; житлове приміщення в такому будинку. // Верхня частина такого будинку, де жили (звичайно під наглядом) жінки родини боярина, князя, царя. 2. заст. Багатий поміщицький будинок.