ТИРАН, -а, ч. 1. У Стародавній Греції та Стародавньому Римі, а також у містах-респсоліках Італії 13 - 16 ст. - правитель, що захопив владу силою і керує одноособово. 2. Жорстокий правитель, діі якого ґрунтуються на свавіллі та насильстві; деспот. // перен. Тни, хто підкоряє собі кого-, що-небудь, диктує свою волю. 3. перев. кого або для кого, перен. Жорстока, деспотична людина, що зловживає своїм впливом, становищем, своєю владою над ким-небудь; мучитель.
Тиран в інших словниках
| Тиран — Словник чужомовних слів і термінів |
| Тиран — Тлумачний словник української мови |