Тиск

ТИСК, -у, ч. 1. Дія ваги на кого-, що-небудь; натискання, стискання. 2. фіз. Сила, що діє на одиницю площі перпендикулярно до поверхні тіла. ** Абсолютний тиск - тиск, для вимірювання якого за початок відліку приймають тиск, що дорівнює нулю. Атмосферний тиск - тиск, що здійснює навколоземна атмосфера на тіла, які перебувають у ній. Барометричний тиск - абсолютний атмосферний тиск. Гідростатичний тиск - тиск, який чинить нерухома рідина або газове середовище на тіло, що перебуває в стані спокою в цьому середовищі, динамічний тиск - частина тиску всередині рухомої рідини або газу, зумовлена їх рухом. Звуковий тиск - тиск у точці виміру, зумовлений проходженням звукової хвилі, за винятком статичного тиску. Надлишковий (надмірний) тиск - тиск, для вимірювання якого за початок відліку приймають тиск, що дорівнює тиску зовнішнього середовища. Осмотичний тиск - надлишковий тиск, який здійснюється розчиненою речовиною в процесі дифузії розчину крізь напівпроникну мембрану. парціальний тиск -тиск певного компонента газової суміші, тобто тиск, під яким би знаходився цей газ, якои із суміші були б вилучені усі інші компоненти, а об'єм та температура зберігайся б незмінними. Статичний тиск - тиск у нерухомій рідині або газі, зумовлений силами тяжіння. Цілковитий тиск: а) тиск, що є сумою парціальних тисків компонентів газового середовища; б) тиск, що є сумою динамічного та статичного тиску. 3. Рішуча, енергійна дія, рух, спрямовані на кого-, що-небудь; стрімкий натиск, напад. // перен. Насильство над чиєюсь волею, переконанням; примус. ** Під тиском кого, чого', а) внаслідок насильницьких дій, застосування сили; б) внаслідок впливу певних умов, обставин, доказів. 4. розм. Штовханина в тісноті, у натовпі; тиснява.