ТИТАН1, -а, ч. 1. У давньогрецькій міфології - божество з числа велетнів, які повстали проти богів Олімпу. 2. перев. чого, перен. Людина, що відзначається надзвичайною, величезною силою розуму, таланту; винятково видатна, героїчна особа.
ТИТАН2, -у, ч. Ті. Хімічний елемент, проста речовина якого - легкий сріблястий метал - міцний і корозійностійкий.
ТИТАН3, -а, ч. Великий кип'ятильник особливої конструкції.
Титан в інших словниках
| Титан — Словник чужомовних слів і термінів |
| Титан — Тлумачний словник української мови |