Той

ТОЙ', тово, ч., та, тібї, рідко тої, заст. тії, ж., те, тово, с.; мн. ті, тих; займ. 1. вказ. Указує на щось, більш віддалене у просторі, ніж інше подібне (перев. парне); прот. цей (у 1 знач.). // Указує на відрізок часу, який передував безпосередньо такому самому відрізку, моменту або настане після нього. 2. вказ., також у сполуч. із част. он, ось. Указує на який-небудь предмет, якусь особу (перев. супроводжується вказівним жестом), що їх вирізняють з-поміж інших; не будь-який (будь-яка), а саме даний (дана), що на нього (неї) вказує мовець; про який (яку) йдеться; цей (у 2 знач.). 3. вказ. Указує на предмет, особу, явище і т. ін., які були названі у попередньому викладі, про які вже йшлося раніше. // у знач, ім. тни, тово, ч.\ та, тієї, ж.; те, тово, с.; ті, тих, мн. Уживається замість предмета, особи, які були названі в попередньому викладі, про які вже йшлося раніше. // у знач. ім. тни, тово, ч.; та, тієї, ж.; те, тово, с.; ті, тих, мн. Уживається замість когось останнього з названих у попередньому викладі й відповідає за знач. особ. займ. З особи він, вона, вони. Ну знач. ім. тни, тово, ч.\ та, тієї, ж.; те, тово, с.; ті, тих, мн. Уживається при переліченні або зіставленні названих раніше осіб, предметів і т. ін. 4. вказ. Уживається для вказівки на один предмет, одну особу і т. ін. із двох або кількох подібних, з ряду однорідних, коли їх перелічують або зіставляють. // у знач, ім. тни, тово, ч.; та, тібї, ж.; те, тово, с.; ті, тих, ми. Узагальнено вказує на предмет, особу, явище (без попередньої згадки про них) при переліченні або зіставленні в якійсь площині. // у знач. ім. те, того, с. У сполуч. зі сл. все вказує на перелічувані предмети, виконуючи функцію узагальнюючого слова. 5. вказ., у знач. ім. те, тово, с. Уживається для вказівки на що-небудь висловлене раніше, на якісь факти, обставини, припущення і т. ін. //- у сполуч. зі сл. ж, саме. Указує на тотожність чого-небудь з чимсь висловленим, повідомленим раніше. ** До того [ж] - з наявністю додаткових ознак, дій, заходів і т. ін.; крім того. На те ... - уживається при поясненні, мотивуванні чого-небудь. Не без того [, щоб] - уживається для висловлення певної згоди в чомусь у знач, так, можливо, може статися. Не до того кому - хтось не має часу, можливості думати про кого-, що-небудь, приділяти увагу кому-, чому-небудь і т. ін. Не те що (щоб).... (а]: а) уживається для заперечення якогось припущення перед викладом справжніх фактів, обставин тощо; 6) для заперечення тотожності чого-небудь з чимсь у знач.: не такий (так), я к. Ні з того ні з сьбго - без будь-якої причини, без жодного приводу або несподівано. Ні се ні те; Ні те ні се - щось невиразне, неясне, не зовсім зрозуміле; хтось, щось не має виразних ознак, особливостей. Тільки й тово, що ... - указує на що-небудь незначне, обмежене, яким хтось користується, володіє. Що [ж] з того? - звичайно риторичне запитання, близьке за знач, до висловів: нічого не вдієш, все одно; чи має це значення? [Та] як на те, у знач, вставн. сл.: а) якраз, до речі; б) недоречно, як на зло, як навмисно. 6. Уживається в головному реченні за наявності співвідносного сполучного сл. у підрядному, вказуючи на ознаку, за якою хто-, що-небудь вирізняється із загалу подібних і яка розкривається у підрядному. //- Уживається в складі співвідносного словосполучення чим .... тим, указуючи на залежність якогось явища, якоїсь діі тощо від чого-небудь, на більший ступінь виявлення ознаки у другій частині речення. // у знач, ім. тни, тово, ч.: та, тібі, ж.; те, тово, с.; ті, тих, мн. Уживається в головному реченні за наявності співвідносного сполучного сл. у підрядному, вказуючи на особу, що вирізняється із загалу інших з якоїсь причини, за якоюсь ознакою, розкритою у підрядному реченні. // у знач. ім. те, рідко тоє, тово, с. Уживається в головному реченні за наявності співвідносного сполучного сл. у підрядному, вказуючи на предмет, дію, явище і т. ін., які пояснюються у підрядному. 7. означ., перев. із запереч, част. н е. Такий, як треба, як має бути. // Такий, як звичайно, до якого звикли; такий, як раніше, як завжди. // Який не змінився, залишився незмінним. // у знач. ім. те, того, с. Про що-небудь небажане, непотрібне, не таке, як хотілось би. 8. означ., а також у сполуч. тни же, тни [же] самий, та (те) ж, та [ж] сама, те [ж] саме. Який вже був, мав місце, згадувався, зустрічався раніше. // Не будь-який, не якийсь інший, а саме цей. 9. означ. Уживається для підкреслення емоційного ставлення до осіб, предметів, явищ і т. ін. 10. Уживається як складова частина складених спол. унаслідок того, що; для того, щоб; з тим, щоб; з того часу, як; мало того, що; між тим, як; незважаючи на те, що; перед тим, як; після того, як; заст. тим, що; у тни час, як і т. ін. // Уживається , у складі словосполучень, перев. вставних, які з'єднують різні частини висловлення. //-. тни, част., розм. Уживається для заповнення паузи в разі запинки у мові, за наявності труднощів у доборі слова, а також замість якого-небудь слова або словосполучення; того (див. тово 2). //- Уживається як евфемізм при повідомленні про що-небудь. // у знач, присудка. Уживається перев. на позначення негативних дій, властивостей, стану тощо; поганий, посередній, не дуже добрий і т. ін.

ТОЙ4, тоя, ч. Мініатюрні собаки вагою до 5 кг (напр. тни-тер'єр).