Толк — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ТОЛК, -у, ч. 1. тільки одн., розм. Те саме, що розум, глузд. ** знзти толк у чому - бути знавцем чого-небудь, добре розумітися на чому-небудь. З толком: а) розсудливо, розумно; б) так, щоб можна було зрозуміти. 2. тільки оди., розм. Користь; добрий наслідок. ** Без толку: а) даремно, марно, без потреби; б) безглуздо, безладно. 3. перев. оди., заст. Суть, смисл, сенс. 4. рідко. Напрям, спрямування. // Напрям у старообрядництві та сектантстві. 5. розм. Лад, порядок де-небудь. 6. перев. ми., рідко. Пересуди, розмови.