ТОНУТИ, тону, тонеш, недок. 1. Занурюючись у воду, опускатися на дно під дією сили ваги; потопати. І/ Мати властивість опускатися на дно, не тримаючись на поверхні води. // Занурюючись у воду, в трясовину і т. ін., гинути, вмирати. 2. Занурюватися, провалюватись у що-небудь в'язке, сипке, м’яке; грузнути. 3. перен. Ставати чи бути ледве видним, заволікаючись, огортаючись чим-небудь. // Бути серед великої кількості чого-небудь, бути прикритим або укритим чимсь; утопати. // Бути мало чутним або ставати нечутним серед сильніших звуків, шумів. 4. перен. Повністю віддаватися чому-небудь (почуттю, мріям, праці, справі і т. ін.); мати багато, вдосталь чогось.
Тонути в інших словниках
| Тонути — Тлумачний словник української мови |
| Тонути — Фразеологічний словник української мови |