Топити — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ТОПИТИ1, топлю, топиш; мн. топлять; недок., перех. і неперех. 1. що, у чому, чим і без додатка. Розпалювати й підтримувати вогонь у печі, грсоці і т. ін. 2. перев. з дієсл. варити. Палити дрова, солому і т. ін. в печі, плиті для приготування їжі. 3. Обігрівати (приміщення), розпалюючи й підтримуючи вогонь у печі, грсоці і т. ін. або вмикаючи опалювальну систему; опалювати.
ТОПИТИ2, топлю, топиш; мн. топлять; недок., перех. Нагріваючи, робити м'яким, рідким. // Добувати плавленням; виплавляти, витоплювати.
ТОПИТИ2, топлю, топиш; мн. топлять; недок., перех. і без додатка. 1. Силою занурюючи в воду, змушувати опускатися, падати на дно; затоплювати. // Покриваючи хвилею, заливаючи водою або кидаючи, затягаючи у воду людину, тварину, змушувати тонути. 2. в чому, перен. Заглушати, тамувати в собі думки, почуття, переживання, зазнаючи знегод, горя і т. ін. 3. Заливати, покривати (про воду, хвилю і т. ін.). 4. перен., розм. Ставити кого-небудь у безвихідне становище, робити когось до краю нещасним. // Зводити наклеп на кого-небудь; обмовляти, видавати когось.