Траншея — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ТРАНШЕЯ, -ї, ж. 1. Вузький глибокий рів із бруствером, що з'єднує в одну лінію всі вогневі точки оборонних позицій. 2. Довгий, вузький рів, виїмка для зберігання, укладання, укриття або вирощування чого-небудь. Силосна траншея. 3. Кана-воподібне місце відкритого добування корисних копалин.