Тратити — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ТРАТИТИ, трачу, тратиш, недок., перех. 1. перев. зі от. марно, даремно. Витрачати, розтрачувати (гроші). // Використовувати, вживати (перев. марно) що-небудь для чогось, на щось. 2. Втрачати кого-, що-небудь, позбуватися когось або чогось. // Марно проводити (час, життя тощо). // Ронити, лити, проливати (сльози).