ТРИЛЕМА, -и, ж. 1. Судження, в якому предметові приписують три ознаки, що виключають одна одну. 2. Особливий випадок умовно-розділюваль-ного силогізму, коли умовний засновок передбачає залежність від основи не одного, а трьох висновків, які виключать один одного.
