Трощити — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ТРОЩИТИ, -щу, -щиш, недок., перех. 1. З силою ламати, розбивати на частини, рсинувати. // безос. // Ламати що-небудь крихке. 2. Завдавати ударів кому-небудь, бити що-небудь. // переи. Завдавати поразки супротивникові, перемагати, нищити. 3. розм. Жадібно їсти, поїдати. // Гризти, розгризати запопадливо, з шумом.