Трюк — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ТРЮК, -у, ч. 1. Складний цирковий номер. 2. Вправний ефектний прийом у різних видах мистецтва. Кінематографічний трюк. 3. перен. Спритна витівка, хитрий несподіваний прийом, вивер, фокус.