ТРІСК, -у, ч. 1. Різкий звук, який утворюється, коли щось ламається, лопається, тріскає, розривається. // Шум від різких, коротких ударів, стуків, пострілів тощо. // Шум, який утворюється під час згоряння чого-небудь. // Характерний звук під час електричних розрядів. // Шум, що утворюється під час роботи деяких механізмів, знарядь, інструментів і т. ін. // Тріскотливі звуки, що їх видають деякі птахи та комахи. 2. перен., розм., рідко. Великий скандал.
Тріск в інших словниках
| Тріск — Тлумачний словник української мови |