Тріщати — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ТРІЩАТИ, -щу, -щиш, недок. 1. Утворювати тріск при появі тріщини, тріщин, лопаючись, розламуючись, розриваючись на частини. // Видавати тріск або звук, схожий на тріск, під дією вогню, морозу і т. ін. // безос. Про дію сильного морозу. // Діючи, утворювати різкі, сухі звуки, що нагадують тріск (про зброю, механізми тощо). // безос. Ц Сповнюватися звуками, що нагадують тріск. // безос. //- Видавати короткі, різкі й сухі звуки, схожі на тріск (про птахів, комах); скрекотати, сюрчати. 2. чим. Утворювати короткі, різкі, сухі звуки, ламаючи, роздушуючи, розгризаючи що-небудь. 3. перен., розм. Швидко, безупинно говорити. 4. перев. від кого - чого, перен. Бути переповненим чим-небудь, рідше ким-небудь. 5. у сполуч. зі сл. с п и н а, шкура і т. ін., перен., розм. Дуже напружуватися, надриватися від перевантаження, тяжкої праці. 6. перен. Дуже слабнути. // Бути напередодні краху, розвалу, зникнення.