Туга — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ТУГА, -и, ж. Почуття глибокого жалю; гнітючий настрій, переживання, спричинені якимсь горем, невдачею і т. ін.; журоа, сум. // за ким - чим, по кому - чому. Почуття, викликане відсутністю кого-, чого-небудь, хто (що) знаходиться десь далеко. // Журливий вираз (обличчя, очей і т. ін.).
ТУГА, -й, ж., зах. Веселка.