Тугий — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ТУГИЙ, -а, -є. 1. Дуже натягнений або стягнений. //- Міцно скручений, сплетений; щільний. // Який щільно облягає, добре пригнаний. 2. Щільно заповнений, набитий або добре наповнений, надутий. //Соковитий, міцний, твердий. // 3 налитим, пругким тілом (про людину, тварину). // Налитий, пругкий (про тіло та його частини). // Сповнений сили, міці. 3. Який важко піддається стисненню, розтяганню, повертанню тощо. // Повільний, важкий. 4. перен. Який важко піддається будь-якому впливу, умовлянню і т. ін.; який не має схильності до чогось, важкий у стосунках. // Який погано розуміє, повільно засвоює. 5. перен. Міцний, сильний у своєму русі. 6. перен., розм. Який важко дається, добувається; недостатній, поганий. тугїсінький, -а, -е. Те саме, що тугесенький. ТУГЇСІНЬКО. Присл. до тугїсінький.