Тук — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ТУК1, -у, ч. 1. с. г., перев. ми. Мінеральні добрива. 2. заст. Перегній, органічне добриво. 3. заст. Жир, сало.
ТУК2, ТУК-ТУК, виг. 1. Уживається як звуконаслідування для передачі коротких стуків. 2. розм. Уживається як присудок за знач, тикати, тукнути.