Тумба — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ТУМБА, -и, ж. 1. Стовпчик біля тротуару або дороги. // Металевий або залізобетонний грибоподібний стовпчик для кріплення суден швартовими канатами. 2. Кругла дерев'яна споруда для наклеювання афіш, оголошень і т. ін. 3. Невелика шафка для різноманітного використання. // Підставка. Стартова тумба у плавальному басейні. // Ніжка верстата, круглого стола і т. ін. // Нижня частина письмового стола, туалетного столика і т. ін., що являє собою невисоку шафку зазвичай з кількома шухлядами. 4. муз. Те саме, що конга.