Тучний — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ТУЧНИЙ, -А, -б, рідко. Великий, але короткочасний, з грозою (про дощ).
ТУЧНИЙ, -а, -е, розм. 1. Добре вгодований, гладкий (перев. про тварин). // Густий, бсиний, соковитий (про рослини). 2. Жирний, родючий (про землю, ґрунт).