ТІМ'Я, род. тім'я /тімені, с. 1. Верхня частина голови людини від лоба до потилиці. // розм. Волосся, що росте на цій частині голови. // Частина черепа хребетних тварин між лобною і потиличною кістками; взагалі верхня частина голови будь-якої тварини. // розм., рідко. Взагалі голова. 2. перен., рідко. Верхівка гори, гороа і т. ін.
Тімя в інших словниках
| Тімя — Тлумачний словник української мови |