Тіснити — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ТІСНИТИ, -ню, -ниш, недок., перех. 1. Робити тісним, вузьким, позбавляти місця, простору те, що пролягає де-небудь. // перен. Позбавляти відчуття легкості, невимушеності, містячись близько біля кого-небудь, бути завадою, перешкодою для когось. 2. Наближаючись, підходячи близько, впритул, примушувати відходити, відступати з певного місця; відтісняти. // Примушувати (ворога) відступати, відходити з зайнятих позицій. // перен. Обмежувати сферу розповсюдження, заміняти собою, результатами своєї діяльності. 3. перен. Переслідувати, гнітити (у 2 знач.). // Гнобити. 4. Стискати (груди, серце і т. ін.), спирати дихання, не давати, заважати вільно дихати. // безос.