УБИРАТИ1 (ВОИРАТИ), -Аю, -Аєш, недок., УБРАТИ (ВОРАТИ), соеру, соереш, док., перех. І. Одягати кого-небудь (рідко щось) взагалі або певним чином (відповідно до якоїсь події, якогось свята і т. ін.). // Одягати гарно, наряджати. // Забезпечувати одягом. 2. Прикрашати чим-небудь, надавати гарного вигляду. 3. розм. Одягати на себе або взувати що-небудь. 4. тільки док., розм. Забруднити чи обсипати, вимазати чим-небудь, умочити в щось.
УБИРАТИ2 (ВОИРАТИ), -Аю, -Аєш, недок., УБРАТИ (ВОРАТИ), соеру, соереш, док., розм. Збирати врожай.
Убирати в інших словниках
| Убирати — Тлумачний словник української мови |