Убозтво — Великий тлумачний словник сучасної української мови
УБОЗТВО (ВООЗТВО), -а, с. 1. Матеріальна незабезпеченість, нестатки, брак засобів для існування; бідність. 2. перен. Брак потрібних рис, ознак, бідність змісту, невиразність, нікчемність. 3. розм. Про бідну людину. // зневажл. Про духовно обмежену, нікчемну людину.