Убувати — Великий тлумачний словник сучасної української мови
УБУВАТИ*, -ає, недок., УБУТИ, соуде; мин. ч. соув, -ула, -уло; док. Зменшуватися в кількості, об ємі, ступені вияву. // Знижуватися в рівні, спадати (про воду в річці, воднимищі).