УВАЖЕНИЙ, -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до уважити. УВАЖИТИ (ВВАЖИТИ), -жу, -жиш, док., розм. 1. перех., із спол. що. Узяти до уваги що-небудь, погодитися з чим-небудь, визнаючи щось переконливим. // Задовольнити (чиєсь бажання, прохання). 2. неперех. Зважити, зглянутися на когось. щось. // Зробити кому-небудь приємність. // Поступитися кому-небудь у чомусь з поваги. // Зменшити, спустити ціну при продажу.
