УВОЛЮВАТИ (ВВОЛЮВАТИ), -юю, -юєш, УВОЛИТИ (ВВОЛЯТИ), -яю, -яєш, недок., УВОЛИТИ (ВВОЛИТИ), -блю, -блиш; наказ, сп. уволь; док., перех. Виконувати, задовольняти (чиїсь волю, бажання тощо). уволити див. уволювати.
Уволювати в інших словниках
| Уволювати — Тлумачний словник української мови |