Увязнути — Великий тлумачний словник сучасної української мови
УВ'ЯЗНУТИ, -ну, -неш; мин. ч. ув'яз, -ла, -ло і ув'язнув, -нула, -нуло; док., розм. Пристати, причепитися до кого-небудь, набридаючи, не лишаючи в спокої. // Попрямувати за ким-небудь, невідступно супроводжуючи, переслідуючи. // Мимоволі виринувши в пам'яті, не зникати (про нав'язливу мелодію, думку і т. ін.).